Перегони світла і темряви. Фентезі

Тема у розділі 'Книгарня', створена користувачем Коммунарец, 22 лют 2018.

  1. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    р е к л а м а
    Паладін: шлях світла.
    11 Здолавши гору, майже вдома

    Блукають по дорозі корови,
    - у вільному краю таке не диво,
    колись повстанці із УПА блукали,
    бреду і я, невідомо куди…

    Потроху сонце ніч з землі скидає,
    крізь листя лісу л’ється світла промінь
    і я собі, з себе скидаю речі,
    бо відчуваю, що перегріваюсь.

    Щось сумно тут, душа неначе стислась,
    руїни, могилки і кладовище,
    і камінь знаковий, що тут було,
    колись село, та знищили совєти.

    Навколо тиша з тих страшних часів,
    як вивезли людей усіх в Сибір,
    а хто в Антонівцях вже народився,
    тепер самі втікають за кордон.

    Де штаб УПА був – вже я зрозумів,
    бо ще малим колись там побував,
    на кручах у траншеях й бліндажах,
    сліди свої залишив назавжди.

    Пішов у протилежний бік, на шлях,
    де мала бути, якщо не втекла,
    гора із дивним йменням – Уніас,
    де жив колись шановний Амфілохій.

    Славетний край: історія і люди,
    сплелися гріх і Божа благодать,
    «Там чудеса, там Коммунарец бродит,
    и тень наводит на плетень…»

    Зайшов води набрати до оселі,
    старий ще й виніс кринку молока,
    за це я розказав йому про себе:
    хто я такий, куди і звідки йду.

    Ми піднялись на гору Уніас,
    дивилися на залишки фортеці,
    а далі ангел, так його прозвав,
    мене по лісу вивів на Забару.

    От, справді, було легко йти, коли,
    душа людська пісні співає добрі
    і безкорисно допоможе іншим -
    я сподіваюсь, Бог таких врятує.

    Із кряжів дивних кременецьких гір
    ступив на землю прапрапредків давніх,
    дороги вкриті майже вічним пилом,
    усе в повітрі заволік чебрець.

    Здолавши гору, майже вдома був,
    до Обичі зайшов із-під Залісців,
    де пас корів малим, цвіт липи рвав,
    бешкетував і працював колись.

    Провідав рідних всіх за чверть століття,
    які майнули, наче дивний сон,
    тепер спрямований я на Рохманів,
    а далі буде шлях, який не знаю сам…

    27.04.2018
    [​IMG]
    Фото краще подивитися на сайті велотуристів Тут і Данилова гора і краєвиди, Уніас, джерело амфілохія. Але вказівників мало по дорозі, тому краще ознайомитися з маршрутом.
    [​IMG]
     
    Останнє редагування: 11 лип 2018
  2. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Паладін: шлях світла.
    12 Батьківська хата

    Немає більше батьківської хати,
    усі померли – плющ один як цар,
    дерева всі в садку посохли й тільки,
    слинить вмираюча омела ще…

    30.04.2018
     
  3. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Петропавлівський похід -1

    Сьогодні, 12 липня, православні відмічають день вшанування пам'яті двох апостолів - Петра і Павла, з чим всіх і вітаю.
    [​IMG]

    Я ще за декілька днів планував вшанувати їх своїм новим походом до святинь, і мав декілька місць на увазі. Трохи збивав з пантелику прогноз погоди, згідно якого наче очікується дощ з грозами на два дні, та ще й на тиждень потім... 11 липня десь бризнув, десь зляв, тому попросив небо дати погоди на 12 липня.
    І ось вже, привівши себе у порядок та поївши, пишу про свій петропавлівський похід.
    Почався з п'ятої ранку - поки добрався на восьму до ісхідної точки, побував на ринку, глянув ціни. Ну, так собі, завезене - дороге, свійське - дешеве, але хочуть по якості як завезене, а по ціні - як свійське. Шоправда, хтів трохи здати часнику, але на їх ціну сказав, що євреї більш людяні, ніж ви, тобто закупщики.
    О восьмій був на луцькому кільці в Рівному.
    [​IMG]

    [​IMG]
    Пішов на Луцьк, повз НВП ПП "Продекологія" - доволі цікаве технічне підприємство з розробки та виготовлення сепараторів різного призначення та є найбільш розвинутим на промислових теренах України.
    [​IMG]

    В Обарові знайшов музей під відкритим небом.
    Історія така, яка вона є і більше ніяка...
    Гральні п/а накопичувачі грошей.
    [​IMG]
    Кіоски найпопулярнішою газети ОГО в 90-ті...
    [​IMG]
    Перекусив смачною стиглою шовковицею
    [​IMG]

    [​IMG]

    Потім зібрав абрикосів. Так, на всяк випадок, бо тільки воду взяв та пару хлібців, коли-то ще буде їжа...
    [​IMG]
    По дорозі нічого цікавого не наблюдалося, але знайшов заготовку-оригамі для міні-тюльпана і ото йшов, та згадував, як колись, років з 30 назад сільським дітям розказував казку із папірового оригамі з 20-ю фігурами. Потім складу і покажу, може.
    Одним реченням: не потопає - не полопаєш, а з гарним другом ще й час на розваги знайдеться.
    А діставшись у Ставки о дев'ятій, побачив поворот туди, куди йшов.
    [​IMG]
     
    Останнє редагування: 13 лип 2018
  4. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Петропавлівський похід - 2


    Поворот на Городок. Сюди «ходять» тролейбуси ще з незапам’ятних часів, так що більшу частину пройденого мною шляху можна було б подолати не без комфорту. Але, як завжди, мені треба пішки до святинь духовних, тим паче, коли мені вдалося побувати тут вперше - хоча що тут проїхатися? Та, мабуть, усьому свій час і місце…

    Що таке "Городок" був для справжнього рівненчанина? Скажімо словами класика: «Городок – це і кузня, і житниця і здравниця Рівненщини».

    Велика промислова зона – РЗТО, Рівненський ливарний, «АЗОТ». Десь тюрма є, землі господарські та жіночий монастир – перлинка волинського Полісся. Ну, я так тепер думаю.

    Почалися жнива і збір золота України…

    [​IMG]
    Далі буде без коментарів… Як казав Остап Бендер: «Давайте встанем, помянём, господа и товарищи…. Преждевременно скончавшихся и сошедших с рельсов локомотивов движения к коммунизму, в счастливое будущее, останки которых лежат и мешаю пройти нам в мир удовольствий и благоденствия. Но мы не будем плакать, потому что кто плачет – тот слабый, а слабые – это балласт на пути в Европу! Запад нам поможет!»

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    Один цех РЗТО ще не рухнув, щось тягнуть… Дроти до ліній тролейбусів.
    Нарешті міст з'явився, і як сказали, до монастиря – другий поворот за мостом направо…
    Ну, ще півтора км…

    [​IMG]

    Груши рясно вродили, як і вся фруктовина)

    [​IMG]

    Нарешті дійшов… Знайшов чорний вхід)

    [​IMG]

    Отакий вигляд має монастир.
    [​IMG]

    Аж позаздрив спочатку мешканцям городка, які живуть на берегах Усті… Така краса, духовна близькість. Та то може мені тільки здається? От, наприклад, мешканці Трускавця, вимушені пити мінеральну воду по житті, очі у них запалі при довготривалому вживанні ліків, а мешканці побережжя моря в Одесі мріють про тихий ліс з грибами… Може…Добре так, де нас нема.

    Довідка про монастир
     
    Останнє редагування: 13 лип 2018
  5. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Петропавлівський похід - 3

    Почали будувати міст через Устю перед самим монастирем. Трохи незручно поки що, але в перспективі буде добре, щоб ще не давати гака до монастиря.

    [​IMG]

    Йду по новобудові - мосту (людям–то чого обминати кругом, якщо можна тут пролізти?) а внизу до чотирьох метрів робітник лаштується до роботи, але без каски… Кажу: «А якщо хтось скине на вас щось, або самі вдерете собі голову об залізні конструкції?» Ну так, поговорили з рибалкою, який стояв поряд і пішов далі.

    Тут став перед воротами до жіночого раю…

    [​IMG]

    Хоча вони і залишаються жінками, але все ж не такі сварливі, лайливі і не пошлють на хутор) (хоча всюди по-різному можуть). Особливо подобається їхній спів в монастирях (Кременецький жіночий) – то не в чоловічому… «Господи помилуй…»

    Чистенько і гарно, без «излишеств».

    [​IMG]

    Далі фото з храмів, дзвінниць, трапезних (аж 4!) – які цікаві тому, хто прийшов на них дивитися, тобто туристу.
    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    Мене цікавила служба. Добре. Але гул стоїть в церкві, як на залізничному вокзалі… Кожний гадає, що він пошепки буде говорити, але все разом – гудять, що навіть проповіді батюшки не чутно. Так, уривки фраз долітають. Чого ті люди приходять в церкву?

    Потім ломляться цілувати хреста, ікони – кудись женуться, слабшого відтісняють… Мене хтіла на останок пропустити жінка, я сказав, що слабих пропускаю і завжди останній.

    Перед цим став в чергу. Відстояв. То було на причастя – та відійшов в сторону. Бо хто не сповідався – тому гріх причащатися. Але тут багато людей, можуть не помітити, як мене колись зупинили в скіту. Кажуть – ви не сповідалися, не можна причащатися, навіть якщо два-три дні тому і сповідалися.

    Ладно, повернемося до городецького монастиря.

    Відчувається те, що не вистачає в чоловічих монастирах – уходжені файні квіти.
    [​IMG]

    Їсти захтілося. Але кормити не збиралися – тільки на престольні свята запрошують…

    Ага, щас, буду чекати!

    Помив абрикосів, насолоджуюся їх кислотою і спостерігаю, як монашка за квітками доглядає… Ні, я ж нічого такого. Треба ж на щось дивитися.

    Але йде інша с тарілкою на якій щось лежить і пропонує сестричці тортика… Та відмовилася, а я ні… Так впівголоса і руку підняв – «А я буду!». Гадав, не розчула, але повернулася та підійшла до мене. Ну там то, то інше. Завела в трапезну і накормили. Багато не їв, бо після посту погано може бути ))

    Мені так добре з тобою… Подякував всім–всім і пішов на Рівне новою дорогою.

    Та вже виходячи, хтів взнати у будівників шлях через Шпанів.

    Підходжу. Стоїть начальник (нібито) в касці білій, а двоє робітників там само, внизу, фарбують з пульверилізатора стояки... Один тримає щось, а другий на його пирскає…

    «Хлопці, кажу, ви б хоч маски чи щитки наділи! Тож ваше здоров’я! Ніхто за вас думати не буде, не ті часи!»

    А начальнику кажу: «От наїде хтось і оштрафує!» - «Та хто там оштрафує?»

    «Хто, хто?» - і показую пальцем в небо…

    Але той показав мені дорогу на айпфоні, а я йому та всім побажав берегти себе , своє та чуже здоров’я
     
    Останнє редагування: 13 лип 2018
  6. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Петропавлівський похід - 4

    Як було вже зазначено, монастир знаходиться на острові, навколо якого таке собі болото озерне, по краю якого протікає Устя і зайти можна на острів з західної сторони по мосту. Наче б то і так, в ту ж сторону і вхід до головного храму виходить, хрести відповідно дивляться на північ-південь. Треба буде знайти компаса, бо іноді треба...
    А то був на тернопільському залізничному вокзалі, так там об'ява, що нумерація вагонів поїзда починається зі східної частини вокзалу на західний, хоча колії йдуть з півдня на північ - бо вночі дивився на зорі і бачив, що полярна зірка зависає над колією, а не збоку десь... Загадка для мене так і залишилася загадкою... Хоча і вісять папірці - західна і східна сторона вокзалу.
    Отож, болото зліва, птичка бо ньому і дорога на північний схід...
    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]
    і мілке висохше болото з новим мостом справа.
    [​IMG]
    Карта походу для орієнтування Рівне-Городок.
    [​IMG]
    Дорога гарна до кінця села,
    [​IMG]

    Місток собі такий давнішній,

    [​IMG]

    а за селом гора Вишнева
    [​IMG]

    Рибалки, мухи, корови...

    [​IMG]

    Аж глядь, і Зозів вже позаду...
    Віддав останню з пляшки воду
    освячену в монастирі жіночім,
    сидячий жінці на качалці,
    шкода її було криву і горемичну,
    бо хвора раком й очі "лізуть"
    я помолюсь за неї Богу,
    і Богоматері і всім святим,
    щоб дав здоров'я бідоласі...
    ...
    [​IMG]

    Я планував іти на Шпанів,
    але настала спека і багато п'яних,
    мабуть святкують день рибалки:
    рибалкою апостол був,
    апостолом рибалка став)).
    Тому я в Шпанів не пішов,
    щоб не знайти собі пригод.

    [​IMG]
     
    Останнє редагування: 13 лип 2018
  7. hrim

    hrim Well-Known Member

    Між рядками:
     
  8. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Петропавлівський похід - 5

    Розваги у поході - як і обіцяв, викладаю. Давно це було, але йшло на "Ура!".

    Казка-розважка, в стилі оригамі.
    У чоловіка була земля (1) вирішив її продати і помандрувати. Продав раз (2), продав два (3), продав втретє (3-1). Купив собі нового сведра (4) та чоботи (5) і сів на пароплав (6). Пливе, та бачить птичку (7-8), а потім чоловіка в курточці (9) та у штанях (10). Той дістав пістолета (11) і забрав всі гроші (без вбивства) у мандрівника.
    Втік з пароплава на острів та сховав там грощі. Але його впіймали та запроторили до тюрми. На того наділи робу (12 ) і посадили його в камеру, де були тільки стіл та табурет (13). Темною ніччю під світло зірок (14) чолов’яга втік з тюрми на ялику (15 ). Дістався до острова, викопав гроші і почав рахувати (16). Раз гривня, два гривня… А потім відкриває коробочку (17-18-19) та каже: «А тепер, хто слухав, той кладе гроші в коробочку»!
    [​IMG]
    [​IMG]
     
а де твій аватар? :)